flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Розірвання шлюбу в судовому порядку

12 травня 2020, 14:52

В  життєвих ситуаціях, коли сімейний корабель іде на дно,  подружжю доводиться  припиняти шлюбні  відносини  

У теорії сімейного права під припиненням шлюбу розумі­ється зумовлене настанням певних юридичних фактів припинення на майбутнє правовідносин, що виникли між чоловіком та жінкою  з юридично оформленого шлюбу. 
       Законом передбачено судовий та позасудовий порядок розірвання шлюбу.

Шлюб розривається у судо­вому порядку, якщо один із подружжя, які не мають дітей, не дає згоди на це, або коли дружина і чоловік мають спільних неповнолітніх дітей.

Судом можуть також розгля­датися справи про розірван­ня шлюбу, якщо один із по­дружжя, заявляючи про свою згоду на розлучення, ухиля­ється від розірвання шлюбу в органі ДРАЦС, тобто від­мовляється подати до нього спільну заяву, не з'являється для реєстрації розлучення, а також якщо місце проживан­ня одного з подружжя невідо­ме.

Відповідно до норм Цивільного  процесуального кодексу України (далі ЦПК), позови про розірвання шлюбу можуть пред’являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача, якщо на його утриманні  є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров’я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них. Законодавством України не передбачено розгляд справ в суді за місцем фактичного  проживання.

Позовна заява про розірвання шлюбу може бути подана одним з подружжя, крім випадків коли дружина є вагітною та впродовж одного року після моменту народження дитини.

Проголошена Конституцією України охорона сім’ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них, чи інтересам їх дітей.  Тому  суд повно та всебічно з’ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховує наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечує  участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживає  заходів до примирення подружжя.

Заходи щодо примирення  подружжя  застосовуються у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду (особливо за наявності неповнолітніх дітей) у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення (ч.7 ст. 240 ЦПК). При визначенні строку на примирення суд заслуховує думку сторін та враховує конкретні обставини справи. Якщо після закінчення призначеного судом строку примирення подружжя не відбулося і хоча б один з них наполягає на припиненні шлюбу, суд вирішує справу по суті.      

Відповідно до ст. 113  СК особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище

Після того як рішення суду про розірвання шлюбу набере законної сили (через 30 днів з дня проголошення, у випадку відсутності апеляційного оскарження), суд надсилає таке рішення до органу ДРАЦС для внесення відповідних змін у Реєстр.

Документом, що підтверджує  факт  розірвання шлюбу є рішення суду про розірвання шлюбу  згідно ч.3 ст. 115 СК України.

Рівень розлучень досить високий.  Аналіз статистичних даних показує, що в провадженні Люботинського міського суду Харківської області станом на 01.05.2020  перебувало 67 справ з сімейних правовідносин, з них:

  • розглянуто 48 (в заочному порядку 15);
  • задоволено 46;
  • залишено без розгляду 1;
  • закрито провадження 1;
  • залишок справ станом на 01.05.2020 – 19.

 Судова практика спрямована на збереження сім'ї, а тому  у кожному конкретному випадку суд, приймаючи  рішення у справі, оцінює  взаємовідносини подружжя, наявність у них малолітніх чи неповнолітніх дітей, підставність  надання подружжю строку  на примирення та значення цього шлюбу  для сторін у справі.

 

 

Маргарита Калиненко, керівник апарату суду