Який поворот може бути у судової реформи в 2021 році

У 2020 році Володимир Зеленський не раз називав судову реформу в числі пріоритетів, в тому числі  обіцяв   МВФ і Євросоюзу провести її невідкладно, стверджуючи , що почне «масштабну і сміливу програму судової реформи, яка може включати в себе очищення судів».   

Потім під кінець 2020 року  в інтерв'ю The New York Times він знову заявив, що в 2021 році Україна чекає судова реформа.  

«Наступний великий етап - це глобальна судова реформа в Україні, яку ми почнемо втілювати з наступного року, тому що вже підготовлені багато законів, підготовлені етапи впровадження цих реформ», - розповів він журналістам. «Потроху рухаємося», - додав Зеленський. 

Нагадаємо, що вимоги Міжнародного валютного фонду для надання Україні траншу і Європейського Союзу про надання макрофінансової допомоги  прямо  «підв'язані» під судову реформу, а точніше, під участь у формуванні кадрового складу ВККС і перевірці доброчесності Вищої ради правосуддя міжнародних експертів.    

Простіше кажучи, під своєрідну процедуру «очищення» судової влади України, адже і ВККС, і ВСП відповідають за кадрові питання, беруть участь в процедурі призначення і звільнення суддів.

Основна мета такого очищення, яку публічно декларують міжнародні партнери України - це необхідність забезпечити захист права власності. В тому числі, для іноземних інвесторів.

«Широко поширена корупція і недовіра до судової системи залишаються основними перешкодами на шляху соціально-економічного розвитку та інвестицій. Покращення в цих областях приведуть до притоку капіталу від інвесторів, які вважають слабкий захист права власності серйозною перешкодою, збільшення обсягів банківського кредитування, розвитку національного бізнесу і, як наслідок, зростання економіки », - заявив Посол, Голова Представництва ЄС в Україні Матті Маасікас в ексклюзивному інтерв'ю для «Судово-юридичної газети».     

Однак в 2020 році розробити і прийняти відповідні закони не вийшло. Навіть внесений ще в червні Зеленським законопроект 3711 про судову реформу просувається з великими труднощами . Знову-таки, все впирається в формулу участі «міжнародників» в процесі створення ВККС. 

Тому, не виключено, що судова реформа в 2021 році може розвернутися у бік створення спеціальних судів - за прикладом того, як створювався Вищий антикорупційний суд України.  

Тим більше, на це вже натякнув глава Національного банку України Кирило Шевченко.   

«Сьогодні Національний банк і міжнародні партнери, а конкретніше МВФ, почали дискусію про те, яку саме інфраструктуру України  треба  застосовувати для того, щоб захистити права кредиторів.                  

У нас кредитний портфель банківської системи - близько трильйона гривень. Умовно кажучи, 40 млрд доларів. Мені здається, що така сума варто того, щоб її захищати. Що ми можемо зробити? Сьогодні в обговоренні є дві ідеї. Це або створювати окрему судову інститут для захисту прав кредитора, або створювати окрему судову палату », - зазначив він.                                       

Також неодноразово про створення спеціальних судів протягом 2019-2020 років говорив Мін'юст.

«Насправді нічого революційного в цій ідеї немає. Це створення нового Міжнародного комерційного арбітражу з нуля, який дозволить роботу за «відкритими списками» суддів - тобто, щоб туди могли бути запрошені іноземні судді, судді, які заздалегідь не включені в список суддів. І щоб мовою судочинства був англійський або, принаймні, це дозволялося.

Але знову-таки, я не можу сказати, що це єдина ключова ідея, щоб відновити довіру інвесторів до українських судів. Необхідно побудова цілої альтернативи державним судам », - розповідав міністр юстиції Денис малюська навесні 2020 року.     

Втім, за рахунок яких коштів створювати такі спеціальні суди, неясно. Адже зараз не забезпечена нормальна робота навіть звичайних райсудів.

Нагадаємо, в Мінфіні заявляють, що «відсутність траншу МВФ не дозволяє відшукати джерело дофінансування судової системи», а, як відомо, Бюджет-2021 не передбачає нормальне фінансування на поштові відправлення, інтернет в судах, електронне правосуддя тощо.  

Джерело: «Судово-юридична газета»