Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Згідно з частиною 5 статті 60-2 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) за дистанційної роботи працівник розподіляє робочий час на власний розсуд, на нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не визначено трудовим договором. При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями 50 і 51 КЗпП. Тож можна дійти висновку, що працівник, який працює дистанційно, повинен працювати в межах норми робочого часу.
Водночас у пункті 18 Типової форми трудового договору про дистанційну роботу зазначається, що працівнику, з яким укладено договір про дистанційну роботу, надаються інші види відпусток, передбачені законодавством, колективним договором, угодою та цим договором. Таким чином, якщо у письмовому трудовому договорі про дистанційну роботу зазначено, що за ненормований робочий день надається відпустка, то її необхідно надавати.