Зміни до Конституції України усувають проблему політичного впливу на процес призначення та звільнення суддів

У м. Одесі 9 липня 2015 року відбулося громадське обговорення напрацювань робочої групи Конституційної Комісії у сфері правосуддя та за участю членів робочої групи Конституційної комісії з питань правосуддя, суміжних правових інститутів та правоохоронної діяльності. Захід пройшов за підтримки Проекту USAID «Справедливе правосуддя» в Національному університеті «Одеська юридична академія».

Метою заходу стала презентація проекту змін до Конституції України, підготовленого робочою групою Конституційної Комісії у сфері правосуддя та їх обговорення за участю науковців, суддів, адвокатів, представників громадянського суспільства. Участь у заході взяли члени Конституційної Комісії Вадим Беляневич, Володимир Кравчук, Олег Подцерковний.

Під час заходу Вадим Беляневич висвітлив основні напрацювання робочої групи стосовно змін до розділу «Правосуддя» Основного Закону.

Він також підкреслив, що перший етап реформування судової системи із прийняттям Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» пройдено, зараз, на другому етапі, група  працює над внесенням змін до Конституції України, які стануть дуже відчутними. В. Беляневич також відзначив, що членами робочої групи враховано більшість рекомендацій Венеціанської комісії. За його словами, 7 липня на засіданні робоча група затвердила текст змін, який буде передано на розгляд Конституційної Комісії.  Серед запропонованих новел – зміна назви органу, що опікуватиметься питаннями призначення та звільнення суддів – з Вищої ради юстиції на Вищу раду правосуддя. «Найголовнішими є зміни порядку формування Вищої ради юстиції, деполітизація процедури добору суддів, повне усунення Верховної Ради України від процесу обраннята звільнення суддів, скасування 5-річного терміну призначення суддів, збільшення віку для призначення на посаду судді до 30 років», – відзначив Вадим Беляневич.  За його словами, робоча група пропонує залишити за Главою Держави церемоніальну функцію у питанні призначення суддів за поданням Вищої ради правосуддя, яка «стає головним, провідним, центральним органом, що у цьому секторі вирішуватиме питання суддівської кар’єри».

Робоча група також запропонувала, що у питанні звільнення суддів з посад за загальними обставинами Вища рада правосуддя ухвалюватиме рішення лише у випадках звільнення судді за власним бажанням, станом здоров’я тощо, коли обставини, які є підставою для прийняття того чи іншого рішення, потребуватимуть додаткового дослідження. У випадках досягнення суддею 65 років тощо звільнення з посади судді наступатиме з настанням юридичного факту. У питанні формування складу Вищої ради юстиції робоча група, взявши за основу рекомендації Венеціанської комісії, запропонувала такий механізм формування складу, за яким більшість (10 із 19 осіб) у складі Вищої ради правосуддя належатиме суддям, обраним самими суддями: 9 обиратимуться з’їздом суддів України, Голова Верховного Суду України, що обирається Пленумом ВСУ, входитиме до складу Ради за посадою.  Члени ВРЮ призначатимуться на 4 роки без права переобрання.

«Ні Генеральний прокурор України, ні Міністр юстиції України не входитимуть до складу Ради за посадою, інші члени ВРП будуть призначатися різними суб’єктами формування», – уточнив Вадим Беляневич.

Утім, робоча група не погодилася із пропозицією стосовно об’єднання Вищої ради юстиції та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в єдиний орган. «Наскільки мені відомо, пропозиції європейських експертів об’єднати органи, що опікуються питанням добору суддів (ВРЮ та ВККСУ) в один орган не були жорстким, головна вимога полягала в тому, щоб усунути дублювання функцій цих органів – це враховано у проекті змін до Конституції України», – сказав Вадим Беляневич.

Утім, низка питань ще потребує доопрацювання на засіданнях Конституційної Комісії. Серед них питання повноважень Вищої ради правосуддя, зокрема стосовно розгляду скарг на притягнення до відповідальності прокурорів, функцій органів суддівського самоврядування, кваліфікаційних вимог, зокрема професійного стажу, для зайняття посади судді та інші.

Учасники заходу здебільшого погодились із запропонованими робочою групою Конституційної Комісії пропозиціями щодо внесення змін до Конституції України,  а також надали свої пропозиції щодо вдосконалення Основного Закону та попросили їх врахувати у подальшій роботі. В. Беляневич відзначив високий фаховий рівень дискусії та небайдужість юридичної спільноти Одеси до конституційного процесу.