Відбулася зустріч членів ВРЮ з делегацією Національної ради судівництва Республіки Польща

 «Вища рада юстиції зацікавлена у започаткуванні довготривалого та взаємовигідного співробітництва з Національною радою судівництва Республіки Польща», – заявив Голова Вищої ради юстиції І.Бенедисюк під час зустрічі зі своїм польським колегою Петром Рачковським, заступником Голови Національної ради судівництва.

Зустріч відбулася у Вищій раді юстиції 26 жовтня 2015 року в рамках робочого візиту делегації Національної ради судівництва до України, організованого за сприяння Проекту Ради Європи «Підтримка реформи системи суддівської відповідальності в Україні». У зустрічі взяли участь члени Вищої ради юстиції та Національної ради судівництва. 

Сторони обговорили питання щодо місця, ролі та повноважень рад юстиції та судівництва в Україні й Польщі, обмінялись думками й досвідом стосовно процедур призначення кандидатів на посаду судді та дисциплінарної відповідальності суддів.

У контексті реформування конституційних засад здійснення правосуддя в Україні, які, серед іншого, передбачають зміну ролі та повноважень Вищої ради юстиції, на думку її Голови І.Бенедисюка, особливо цікавим є польський досвід щодо повноважень Національної ради судівництва Республіки Польща, яка стоїть на сторожі незалежності судів та суддів, щодо надання висновків до всіх законопроектів, що стосуються судоустрою і статусу суддів у Республіці Польща.

Крім того, Національна рада судівництва має повноваження ініціювати звернення до Конституційного Суду Республіки Польща щодо перевірки на відповідність Конституції тих чи інших положень чинних законів, які, на її думку, можуть зашкодити незалежності польських суддів.

Наразі Вища рада юстиції відстоює позицію, що з метою ефективної реалізації повноважень щодо забезпечення незалежності суддів, як це передбачено проектом змін до Конституції України, вона також повинна мати повноваження надавати висновки до всіх законопроектів, які стосуються судоустрою і статусу суддів в Україні. При цьому розгляд таких висновків повинен мати обов’язковий характер для суб’єктів законодавчої ініціативи.