Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
22 лютого 2018 року відбулась спільна нарада керівництво Люботинського міського суду Харківської області та Харківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області
У нараді прийняли участь:
Порядок денний:
Доповідач: Голова Люботинського міського суду Харківської області - Дем’яненко І.В.
Доповідач: Начальник відділу ДВС територіального органу юстиції – Дудка І.М.
Розпочала нараду голова Люботинського міського суду Харківської області Дем’яненко І.В., яка наголосила, що однією з головних засад здійснення судочинства в Україні є обов’язковість судового рішення, що вбачається з положень статті 129 Конституції України. Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Реалії сьогодення показують, що виграш справи в суді ще не є запорукою відновлення порушеного права, оскільки примусити боржника виконати рішення суду виявляється досить складно.
Разом із тим ефективність судової системи полягає не тільки у винесені якісного судового рішення, а і у його реалізації, втілення в життя його правових приписів. На сьогодні проблема виконання судових рішень є досить актуальною. Велика кількість рішень судів не виконуються роками, знижуючи довіру громадян до судової системи зокрема та всього державного механізму загалом. Сьогодні в нашій державі залишаються невиконаними близько двох третин прийнятих судових рішень! Ця проблема стоїть досить гостро в результаті цілої низки причин, що існують як зі сторони держави так і, в деякій мірі, зі сторони приватних осіб, що звертаються за послугами до суду.
Зазначені норми Конституції України знайшли своє відображення і в процесуальному законодавстві України. Так, відповідно до Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) та Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України)встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов’язкові для всі органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Невиконання судових рішень є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Як вбачається із наведених норм, судове рішення допускається до виконання лише після набрання ним законної сили, тобто після апеляційного розгляду справи або після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Водночас процесуальним законодавством визначено категорії справ, рішення в яких допускаються до негайного виконання або підлягають такому виконанню до набрання ними законної сили, тобто відразу після їх ухвалення, не очікуючи апеляційного перегляду справи.
В Україні виконання рішень судів законом покладено на Державну виконавчу службу. Основним завданням Державної виконавчої служби України визначено своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання судових рішень, передбачених законом.
Невиконання судових рішень негативно впливає на авторитет судової влади, оскільки в такому разі не досягається кінцева мета правосуддя – захист інтересів громадян і реальне поновлення їхніх порушених прав, оскільки без належного виконання судових рішень правосуддя втрачає сенс.
Наведена позиція знаходить своє підтвердження і в практиці Європейського суду з прав людини. Право на виконання судового рішення є невід’ємною складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи 1787 (2011) від 26 січня 2011 року «Виконання рішень Європейського суду з прав людини» відзначається існування основних системних недоліків, які викликають велику кількість повторюваних висновків щодо порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що серйозно підривають верховенство права. Щодо України ці проблеми пов’язані, зокрема, із хронічним невиконанням рішень судів.
На необхідності забезпечення вчасного виконання судових рішень не раз наголошував Президент України.
З підпорядкуванням Державної виконавчої служби органам юстиції судова система не наділена функцією контролю за завершальною стадією судового процесу. Ще одним негативним наслідком є те, що виконання судового рішення впливає на статистичні показники, які демонструють ефективність діяльності судів.
Потребує збільшення відкритості процедура виконання судових рішень та система публічної реалізації конфіскованого і арештованого державними виконавцями майна. Задля досягнення цієї мети варто запровадити механізми соціального контролю за виконанням судових рішень через загальнодоступні інформаційні мережі.
Доцільно розглянути питання модернізації діяльності органів Державної виконавчої служби та їх співпраці з іншими органами державної влади.
Необхідно запровадити якісно нові підходи до виконання судових рішень у державі. Передовсім необхідно визначити найбільш ефективне та раціональне місце Державної виконавчої служби в системі органів влади. Згідно із світовими стандартами процес здійснення правосуддя розпочинається з моменту звернення до суду i закінчується виконанням судового рішення. Тобто технологія судового провадження повинна мати логічно завершену структуру:
1) звернення до суду;
2) судовий розгляд;
З) виконання судового рішення.
Саме на такому підході до розуміння змісту права людини на справедливий суд наполягає Європейський суд з прав людини, підкреслюючи, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконано судове рішення.
Обмеження функцій суду лише стадіями звернення до суду і судового розгляду значно звужує ефективність діяльності суду, оскільки провадження у судовій справі фактично поділено між двома суб’єктами, які організаційно належать до різних гілок влади — судової та виконавчої. Відсутність дієвих механізмів контролю суду за виконанням судових рішень в силу природи суду значно знижує ефективність та соціальну цінність судової діяльності.
Відповідно до статистичних даних, значну кількість справ, розглянутих судом, становлять спори про стягнення аліментів на утримання малолітніх та неповнолітніх дітей. Позивачами (стягувачами) в таких справах є жінки – матері дітей, які потребують матеріальної допомоги на утримання дітей. Законодавець допускає негайне виконання таких рішень в межах суми платежу за 1 місяць. Якнайшвидше виконання рішень вказаної категорії забезпечує належний захист прав дітей. Проте наявність рішення на практиці ще не забезпечує отримання аліментів.
Враховуючи останні зміни в діяльності ВДВС м. Люботин, а саме:
Основним завдання Держави є забезпечення реалізації та дотримання законних прав і інтересів громадян. Занепокоєння викликає також і зростання кількості справ про видачу дублікатів виконавчих документів у зв’язку з втратою оригіналів на стадії виконання.
Люботинським міським судом Харківської області проведено аналіз стану виконання рішень суду. За результатом проведення аналізу встановлено, що значна кількість рішень залишається не виконаним, що негативно впливає, як на репутацію суду, забезпечення прав громадян так і на роботу архівного підрозділу суду.
На жаль, «гарантії» нашої держави у сфері виконання судових рішень не містять насправді дієвих механізмів їх реалізації. Тому враховуючи всі особливості виконання судових рішень в рамках зазначених законів, пропоную Вам, спільно вирішувати наявну проблему шляхом проведення виїзного прийому громадян у м. Люботин в приміщенні Люботинського міського суду Харківської області з метою проведення роз’яснювальної роботи для громадян м. Люботин та здійснення прийому виконавчих документів.
Начальник відділу ДВС територіального органу юстиції Дудка І.М. повідомив, що на відділ примусового виконання рішень, відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження», покладається виконання рішень суду.
В установленому Міністерством юстиції України порядку на виконання до відділу примусового виконання рішень можуть передаватися інші виконавчі провадження, що знаходяться на виконанні в органах державної виконавчої служби.
Державні виконавці відділу примусового виконання рішень для здійснення своїх повноважень користуються правами та несуть обов’язки, визначені Законом України «Про виконавче провадження». Так, державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених вказаним Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.
Основними завданнями відділу ДВС є:
В зв’язку з цим затверджено графік виїзних прийомів ДВС громадян у м. Люботин в приміщенні Люботинського міського суду Харківської області.
_03_03.png)
