Про внесення змін в діюче законодавство.

 Про внесення змін в діюче законодавство.

 

У липні та серпні 2013 року були прийняті  ряд законів про внесення змін до деяких законодавчих актів України. Зміни стосуються Земельного кодексу України,  Кримінального кодексу, Цивільного кодексу та ін. та Законів України «Про оренду землі», «Про місцеве самоврядування», « Про виконавче провадження» та ін.

 

    Так  Законом  України  від  02.07.2013 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури відведення земельних ділянок» № 365-7, який діє з 27.07.2013 року.,

внесені наступні зміни до Земельного кодексу:

 

1) пункт "і" частини першої статті 15 виключити;

 

2) у частині першій статті 151:

 

у пункті "д" слова "та розмежуванні земель державної і комунальної власності" виключити;

 

доповнити пунктом "є1" такого змісту:

 

"є1) розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом";

 

3) частину четверту статті 20 виключити;

 

4) у статті 151:

 

частину восьму викласти в такій редакції:

 

"8. Відповідний орган виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування згідно із своїми повноваженнями у тижневий строк з дня реєстрації клопотання направляє:

 

оригінал клопотання з додатками до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за місцем розташування земельної ділянки;

 

копію клопотання та додатків до нього до структурного підрозділу районної державної адміністрації у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури.

 

Органи, зазначені в абзацах другому і третьому цієї частини, протягом десяти днів з дня одержання клопотання надають відповідному органу виконавчої влади, Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування висновок про погодження місця розташування об'єкта або про відмову в такому погодженні";

 

у частині одинадцятій слова "висновку Комісії" замінити словами "висновків, зазначених у частині восьмій цієї статті";

 

5) у статті 1861:

 

частини другу - п'яту викласти в такій редакції:

 

"2. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об'єкт будівництва або планується розташування такого об'єкта, подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури.

 

3. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки:

 

природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, земельної ділянки, розташованої на території чи в межах об'єкта природно-заповідного фонду або в межах прибережної захисної смуги, підлягає також погодженню з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища;

 

розташованої на території пам'яток культурної спадщини національного значення, їх охоронних зон та охоронюваних археологічних територіях, підлягає також погодженню з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини;

 

розташованої на території земель історико-культурного призначення, пам'яток культурної спадщини місцевого значення, їх охоронних зон, в історичних ареалах населених місць та інших землях історико-культурного призначення, крім випадків, зазначених в абзаці третьому цієї частини, підлягає також погодженню з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони культурної спадщини, відповідним структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони культурної спадщини;

 

лісогосподарського призначення підлягає також погодженню з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, а на території Автономної Республіки Крим - з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань лісового господарства;

 

водного фонду підлягає також погодженню з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, а на території Автономної Республіки Крим - з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань водного господарства.

 

4. Розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.

 

5. Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері";

 

доповнити частиною сьомою такого змісту:

 

"7. Органам, зазначеним у частинах першій - третій цієї статті, при погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забороняється вимагати:

 

додаткові матеріали та документи, не включені до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до статті 50 Закону України "Про землеустрій";

 

надання погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями;

 

проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт.

 

Кожен орган здійснює розгляд та погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки самостійно та незалежно від погодження проекту іншими органами, зазначеними у частинах першій - третій цієї статті, у визначений законом строк".

 

Законом України від 02.07.2013 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури відведення земельних ділянок» № 366-7, який діє з 27.07.2013 р., внесені наступні зміни:

 

1) у статті 118:

 

у частині шостій:

 

у третьому реченні слова "викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші" виключити;

 

доповнити реченням такого змісту: "Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею";

 

частину сьому доповнити абзацом третім такого змісту:

 

"У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки";

 

2) у статті 123:

 

частину першу викласти в такій редакції:

 

"1. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

 

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:

 

надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;

 

формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).

 

Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

 

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

 

Земельні ділянки державної та комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна, що перебувають у державній чи комунальній власності, передаються особам, зазначеним у пункті "а" частини другої статті 92 цього Кодексу, лише на праві постійного користування";

 

у частині другій:

 

у другому реченні абзацу другого слова "викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші" виключити;

 

доповнити реченням такого змісту: "Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею";

 

частину третю після абзацу другого доповнити новим абзацом такого змісту:

 

"У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки".

 

У зв'язку з цим абзац третій вважати абзацом четвертим.

 

ЗАКОН УКРАЇНИ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку із запровадженням державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 04.07.2013р., № 402-7, діє з 04.08.2013р. на ступні зміни:

 

1) в абзаці другому частини другої статті 100 слова "Договір про встановлення земельного сервітуту" замінити словами "Земельний сервітут";

 

2) частину четверту статті 132 виключити;

 

3) у другому реченні частини другої статті 142 слова "та державній реєстрації" виключити.

 

Закон  України  «Про внесення  змін  до деяких  законодавчих  актів  України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи»  від 04.07.2013 р. №  406-7, діє з 11.08.2013р. Наступні зміни:

 

5. У пункті "б" частини сьомої статті 137 Земельного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 3 - 4, ст. 27) слова "орган державної податкової служби" замінити словами "орган доходів і зборів".

 

Зміни  у Кримінальному кодексі України від 04.07.2013р та від 02.07.2013р:

 

1) статтю 10 викласти в такій редакції:

 

"Стаття 10. Вирішення питання про кримінальну відповідальність осіб, які підлягають кримінальній відповідальності за законодавством іноземної держави і перебувають на території України, та виконання вироків, винесених іноземними судами чи міжнародними судовими установами

 

1. Громадяни України, які вчинили злочини поза межами України, не можуть бути видані іноземній державі для притягнення до кримінальної відповідальності та віддання до суду.

 

2. Іноземці та особи без громадянства, які вчинили злочини поза межами України і перебувають на території України, можуть бути видані іноземній державі для притягнення до кримінальної відповідальності і віддання до суду.

 

3. Україна може перейняти кримінальне провадження, в якому судовими органами іноземної держави не ухвалено вирок, щодо громадян України та іноземців, які вчинили злочини за межами України і перебувають на території України, але які не можуть бути видані іноземній державі або у видачі яких відмовлено, якщо діяння, у зв'язку з яким запитується передача кримінального провадження, згідно з цим Кодексом визнається злочином.

 

4. Виконання в Україні вироку іноземного суду чи міжнародної судової установи можливо, якщо діяння, внаслідок вчинення якого було ухвалено вирок, згідно з цим Кодексом визнається злочином або було б злочином у разі його вчинення на території України";

 

2) у першому реченні частини другої статті 49 слово "слідства" замінити словами "досудового слідства";

 

3) у частині першій статті 691 слово "підсудним" замінити словом "обвинуваченим";

 

4) у назві та абзаці першому частини другої статті 371 слово "арешт" замінити словами "домашній арешт";

 

5) в абзаці першому частини першої статті 373 слова "особи, яка проводить дізнання або досудове слідство" замінити словами "прокурора, слідчого або працівника підрозділу, який здійснює оперативно-розшукову діяльність";

 

6) в абзаці першому частини першої статті 374 слово "підсудного" виключити;

 

7) в абзаці першому частини першої статті 384 слова "дізнання, досудового слідства" замінити словами "досудового розслідування";

 

8) в абзаці першому статті 386 слова "чи дізнання" виключити.

 

I. Назву та частину першу статті 2631 Кримінального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 25 - 26, ст. 131) викласти в такій редакції:

 

"Стаття 2631. Незаконне виготовлення, переробка чи ремонт вогнепальної зброї або фальсифікація, незаконне видалення чи зміна її маркування, або незаконне виготовлення бойових припасів, вибухових речовин чи вибухових пристроїв

 

1. Незаконне виготовлення, переробка чи ремонт вогнепальної зброї або фальсифікація, незаконне видалення чи зміна її маркування, або незаконне виготовлення бойових припасів, вибухових речовин чи вибухових пристроїв -

 

караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років".

 

 

 

 

 

Зміни  до Житлового кодексу від 04.07.2013р:

 

абзац десятий частини першої статті 45 Житлового кодексу Української РСР(Відомості Верховної Ради УРСР, 1983 р., додаток до N 28, ст. 573) після слів "одиноким матерям" доповнити словом "(батькам)".

 

Зміни до Кодексу законів про працю від 04.07.2013р та від 02.07.2013р:

 

Частину першу статті 15 Кодексу законів про працю України (Відомості  Верховної Ради УРСР, 1971 р., додаток до N 50, ст. 375) доповнити словами "або органами місцевого  самоврядування".

 

1) у пункті 1 частини першої статті 41 слова "службовими особами митних органів, державних податкових інспекцій, яким присвоєно персональні звання" замінити словами "службовими особами органів доходів і зборів, яким присвоєно спеціальні звання";

 

2) в абзаці восьмому частини першої статті 431 слова "службових осіб митних органів, державних податкових інспекцій, яким присвоєно персональні звання" замінити словами "службових осіб органів доходів і зборів, яким присвоєно спеціальні звання";

 

3) у пункті 3 частини першої статті 232 слова "службових осіб, митних органів, державних податкових інспекцій, яким присвоєно персональні звання" замінити словами "службових осіб органів доходів і зборів, яким присвоєно спеціальні звання";

 

4) у частині другій статті 259 слова "органів державної податкової служби" замінити словами "органів доходів і зборів".

 

Зміни у  Законі України "Про землеустрій" від 04.07.2013р та від 02.07.2013р:

 

1) у статті 14:

 

пункт "г" викласти в такій редакції:

 

"г) здійснення сертифікації інженерів-землевпорядників, утворення Кваліфікаційної комісії та ведення Державних реєстрів сертифікованих інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів";

 

доповнити пунктом ж1 такого змісту:

 

"ж1) здійснення державного нагляду у сфері землеустрою";

 

2) частину другу статті 26 викласти в такій редакції:

 

"Розробниками документації із землеустрою є:

 

юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою;

 

фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою";

 

3) статтю 61 виключити;

 

4) статтю 611 викласти в такій редакції:

 

"Стаття 611. Державний нагляд у сфері землеустрою

 

Державний нагляд у сфері землеустрою здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до підстав, визначених Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

 

Державний нагляд здійснюється за місцем провадження господарської діяльності виконавцем робіт із землеустрою або його відокремленими підрозділами. Заходи державного нагляду можуть здійснюватися у приміщенні органу державного нагляду за згодою виконавця робіт із землеустрою.

 

У разі виявлення порушень вимог до технічного і технологічного забезпечення виконавців робіт із землеустрою центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, видає наказ про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

 

Виконавець робіт із землеустрою повинен повідомити центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, у визначені наказом строки.

 

Встановлення факту невиконання наказу про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, є підставою для зупинення виконання робіт із землеустрою за рішенням адміністративного суду, ухваленим за результатами розгляду позову центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

 

Застосовані адміністративним судом заходи реагування за позовом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, скасовуються адміністративним судом у порядку, встановленому законом.

 

Під час здійснення заходів державного нагляду виконавців робіт із землеустрою центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, перевіряє дотримання сертифікованим інженером-землевпорядником вимог положень законів, інших нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою.

 

За наявності підстав для анулювання чи зупинення дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника акт перевірки є обов'язковим для розгляду на засіданні Кваліфікаційної комісії. За результатами розгляду акта Кваліфікаційна комісія направляє подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про анулювання чи зупинення дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника.

 

На підставі подання Кваліфікаційної комісії про анулювання чи зупинення дії кваліфікаційного сертифіката центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, приймає рішення про анулювання чи зупинення дії кваліфікаційного сертифіката та повідомляє інженера-землевпорядника письмово у двотижневий строк після надходження відповідного протоколу засідання Кваліфікаційної комісії.

 

Рішення про анулювання кваліфікаційного сертифіката може бути оскаржено до суду";

 

5) статтю 66 викласти в такій редакції:

 

"Стаття 66. Професійна підготовка та кадрове забезпечення у сфері землеустрою

 

Професійною діяльністю у сфері землеустрою можуть займатися особи, які мають вищу освіту за спеціальностями та кваліфікаціями у галузі знань землеустрою.

 

Підготовка інженерів-землевпорядників здійснюється на факультетах землевпорядного профілю у вищих навчальних закладах відповідного рівня акредитації.

 

Відповідальними особами за якість робіт із землеустрою можуть бути лише сертифіковані інженери-землевпорядники.

 

Сертифікованими інженерами-землевпорядниками є особи, які мають вищу освіту за спеціальностями та кваліфікаціями у галузі знань землеустрою, мають стаж роботи за спеціальністю не менше одного року, склали кваліфікаційний іспит, одержали сертифікат та зареєстровані в Державному реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників відповідно до цього Закону.

 

Сертифікованим інженером-землевпорядником не може бути особа, обмежена у дієздатності або визнана недієздатною за рішенням суду.

 

Складання інженерами-землевпорядниками кваліфікаційного іспиту Кваліфікаційній комісії та підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників здійснюється на базі факультетів землевпорядного профілю у вищих навчальних закладах відповідного рівня акредитації, які уклали договір з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

 

Кваліфікаційний іспит є процедурою, під час проведення якої підтверджується професійна компетентність особи, рівень кваліфікації і знань як виконавця робіт із землеустрою.

 

Вимоги до програм підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників установлюються Кваліфікаційною комісією, склад якої затверджується наказом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. До складу Кваліфікаційної комісії включаються десять осіб з числа висококваліфікованих фахівців, які є представниками центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, п'ять осіб з числа представників навчальних закладів, п'ять осіб з числа представників саморегулівних організацій у сфері землеустрою. Строк повноважень членів Кваліфікаційної комісії становить сім років. Члени Кваліфікаційної комісії обирають зі свого складу голову і секретаря. Засідання Кваліфікаційної комісії є правомочним у разі присутності на ньому більш як половини її членів. Рішення Кваліфікаційної комісії вважається прийнятим простою більшістю голосів присутніх на її засіданні. У разі рівного розподілу голосів голос голови Кваліфікаційної комісії є вирішальним. Член Кваліфікаційної комісії може бути виключений з її складу за власним бажанням, у разі його смерті, набрання законної сили рішенням суду про позбавлення (обмеження) волі або призначення іншого покарання, яке унеможливлює членство у Кваліфікаційній комісії, визнання особи обмежено дієздатною або недієздатною, втрати особою громадянства України. Кваліфікаційна комісія здійснює контроль за якістю професійної підготовки сертифікованих інженерів-землевпорядників. Рішення Кваліфікаційної комісії може бути оскаржено до суду.

 

Інженер-землевпорядник, зацікавлений у складанні кваліфікаційного іспиту, подає до Кваліфікаційної комісії:

 

заяву встановленого зразка;

 

копію документа про вищу освіту у галузі знань землеустрою за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра;

 

документ, що підтверджує стаж роботи;

 

рекомендації керівника стажування;

 

перелік документації із землеустрою та/або оцінки земель, у складанні якої інженер-землевпорядник брав участь, засвідчений керівником стажування;

 

копії двох схем та/або проектів землеустрою та/або технічної документації з оцінки земель, у складенні яких інженер-землевпорядник брав участь.

 

Кваліфікаційний іспит включає перевірку теоретичної підготовки та практичних навичок щодо складення документації із землеустрою та оцінки земель.

 

Інженеру-землевпоряднику, який склав кваліфікаційний іспит, видається кваліфікаційний сертифікат, що підтверджує відповідність інженера-землевпорядника кваліфікаційним вимогам та його спроможність самостійно складати окремі види документації із землеустрою та документації з оцінки земель, виконувати топографо-геодезичні і картографічні роботи, проводити інвентаризацію земель, перевіряти якість ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень земель при здійсненні землеустрою.

 

Форма кваліфікаційного сертифіката встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин.

 

Інженери-землевпорядники, позбавлені кваліфікаційного сертифіката внаслідок порушення законодавства у сфері землеустрою відповідно до статті 68 цього Закону, допускаються до складання кваліфікаційного іспиту після прийняття рішення про позбавлення кваліфікаційного сертифіката та за умови успішного підвищення кваліфікації.

 

Сертифікований інженер-землевпорядник має особисту печатку, на якій зазначаються його прізвище, ім'я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби та мають відмітку у паспорті).

 

Особи, які не склали кваліфікаційного іспиту Кваліфікаційній комісії, допускаються до його повторного складання не раніше ніж через два місяці.

 

Сертифіковані інженери-землевпорядники зобов'язані не рідше одного разу на чотири роки підвищувати кваліфікацію за програмою підвищення кваліфікації.

 

Видача кваліфікаційного сертифіката інженерам-землевпорядникам, які склали кваліфікаційний іспит, видача свідоцтва про підвищення кваліфікації, видача їх дублікатів здійснюється навчальним закладом, на базі якого складається кваліфікаційний іспит або підвищується кваліфікація за рішенням Кваліфікаційної комісії.

 

Строк дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника не обмежений у часі, крім випадків, визначених законом. Невиконання вимоги щодо підвищення кваліфікації у встановлений законом строк є підставою для зупинення дії сертифіката на період до одержання свідоцтва про підвищення кваліфікації.

 

Кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника анулюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин:

 

а) за зверненням сертифікованого інженера-землевпорядника;

 

б) у разі набрання законної сили рішенням суду про обмеження дієздатності особи (інженера-землевпорядника), визнання її недієздатною, безвісно відсутньою;

 

в) за поданням Кваліфікаційної комісії в разі встановлення факту порушення інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою відповідно до статті 68 цього Закону;

 

г) на підставі свідоцтва про смерть.

 

Кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника може бути також анульований за рішенням суду.

 

Рішення про зупинення дії чи анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника може бути оскаржено до суду.

 

Порядок роботи Кваліфікаційної комісії, видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин";

 

6) у статті 661:

 

пункти 6 та 7 частини другої викласти в такій редакції:

 

"6) інформація про підвищення кваліфікації;

 

7) інформація щодо анулювання чи зупинення дії кваліфікаційного сертифіката";

 

після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:

 

"Відомості про зупинення дії чи анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника вносяться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників у строк не пізніше ніж через три робочі дні після прийняття відповідного рішення про анулювання (позбавлення) чи зупинення дії кваліфікаційного сертифіката".

 

У зв'язку з цим частини третю - п'яту вважати відповідно частинами четвертою - шостою;

 

7) розділ IX "Прикінцеві положення" доповнити пунктом 11 такого змісту:

 

"11. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, видає дублікати кваліфікаційних сертифікатів інженерів-землевпорядників, отриманих ними відповідно до Закону України від 2 жовтня 2012 року N 5394-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції господарської діяльності з проведення робіт із землеустрою та землеоціночних робіт".

 

1) у статті 14:

 

пункт "б" після слів "участь у" доповнити словами "розробленні та";

 

пункт "г" викласти в такій редакції:

 

"г) здійснення сертифікації інженерів-землевпорядників, утворення Кваліфікаційної комісії та ведення Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників, Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів у порядку, визначеному законом";

 

2) статтю 61 виключити.

 

Зміни до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 04.07.2013р:

 

1. Частину п'яту статті 127 доповнити пунктом 31 такого змісту:

 

"31) визначає за поданням Голови Державної судової адміністрації України граничну чисельність працівників Державної судової адміністрації України, у тому числі її територіальних управлінь, у межах видатків на утримання Державної судової адміністрації України".

 

2. Частину четверту статті 147 доповнити пунктом 21 такого змісту:

 

"21) вносить на розгляд Ради суддів України подання щодо визначення граничної чисельності працівників Державної судової адміністрації України, у тому числі її територіальних управлінь".

 

Зміни до Закону України « Про Іпотеку» від 04.07.2013р:

 

1) у статті 3:

 

частину другу викласти в такій редакції:

 

"Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону";

 

у частині третій слова "нерухомість, будівництво якої не завершено" замінити словами "об'єкт незавершеного будівництва", а слова "цю нерухомість" - словами "цей об'єкт";

 

у першому реченні частини шостої слова "не зареєстровані у встановленому законом порядку або" виключити;

 

2) статтю 4 викласти в такій редакції:

 

"Стаття 4. Державна реєстрація іпотеки

 

Обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону. Державна реєстрація застави повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання, космічних об'єктів проводиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України";

 

3) у другому реченні частини четвертої статті 20 слова "внесенню до відповідного державного реєстру за місцем державної реєстрації іпотеки у встановленому законодавством порядку" замінити словами "державній реєстрації у порядку, встановленому законодавством про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень";

 

4) частину першу статті 26 викласти в такій редакції:

 

"Передача заставної шляхом вчинення індосаменту надає індосату всі права іпотекодержателя за іпотечним договором та основним зобов'язанням. Індосат набуває прав іпотекодержателя з моменту державної реєстрації відомостей про передачу заставної в установленому законом порядку".

 

6. У Законі України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 52, ст. 377; 2009 р., N 17, ст. 236):

 

1) у статті 19:

 

у частині першій слова "отримані від органів, що здійснюють реєстрацію права власності на нерухоме майно" виключити;

 

у першому реченні частини п'ятої слова "подальшого оформлення" замінити словами "подальшої державної реєстрації за довірителем";

 

в абзаці першому частини шостої слова "оформлення правовстановлюючих документів" замінити словами "проведення державної реєстрації права власності на закріплений за довірителем об'єкт інвестування";

 

у частині одинадцятій:

 

у першому реченні слово "Оформлення" замінити словами "Державна реєстрація";

 

у другому реченні слова "Органи місцевого самоврядування оформлюють право" замінити словами "Органи, що здійснюють державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводять державну реєстрацію права", а слова "органи місцевого самоврядування" - словами "такі органи";

 

у частинах дванадцятій та чотирнадцятій слова "Оформлення" та "оформлення" замінити відповідно словами "Державна реєстрація" та "державної реєстрації";

 

2) друге речення статті 35 виключити.

 

7. Третє речення частини другої статті 19 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 11, ст. 140) викласти в такій редакції: "Таке обтяження нерухомого майна виникає з моменту його державної реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно".

 

8. Частину другу статті 191 Закону України "Про кооперацію" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 5, ст. 35; 2009 р., N 43, ст. 639) доповнити реченням такого змісту: "Право власності на таке майно у члена кооперативу виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону".

 

9. У Законі України "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., N 1, ст. 2):

 

1) у першому реченні частини першої статті 12 слова "та державній реєстрації" виключити;

 

2) у частині першій статті 13 слова "з дня отримання інформації (письмового повідомлення) про викуп до дня нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу (іншого правочину, що передбачає передачу права власності) та його державної реєстрації" замінити словами "до переходу права власності на таку земельну ділянку, інші об'єкти нерухомого майна, що на ній розміщені, до держави чи територіальної громади".

 

Зміни до Сімейного кодексу України від 04.07.2013р:

 

1) абзац другий частини першої статті 89 викласти в такій редакції:

 

"Договір, за яким передається у власність нерухоме майно, має бути нотаріально посвідчений. Право власності на нерухоме майно, що передається за таким договором, виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону";

 

2) абзац другий частини першої статті 190 викласти в такій редакції:

 

"Такий договір нотаріально посвідчується. Право власності на нерухоме майно за таким договором виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону".

 

Зміни до Цивільного кодексу України від 02.07.2013р:

 

1) в абзаці другому частини другої статті 402 слова "Договір про встановлення земельного сервітуту" замінити словами "Земельний сервітут";

 

2) частину третю статті 811 виключити;

 

3) статтю 1299 виключити.

 

 У тексті Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., NN 40 - 44, ст. 356) слова "орган державної податкової служби" в усіх відмінках і числах замінити словами "орган доходів і зборів" у відповідному відмінку і числі.

 

Зміни до Господарського процесуального кодексу від 04.07.2013р та від 02.07.2013р:

 

1) пункт 2 частини другої статті 54 викласти в такій редакції:

 

"2) найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - платника податків за його наявності";

 

2) у частині першій статті 116 слова "місцевих органів державної податкової служби" замінити словами "державних податкових інспекцій".

 

Зміни до Кодексу адміністративного судочинства України від 04.07.2013р:

 

1) у статті 1833:

 

у назві слова "органів державної податкової служби та митних органів" замінити словами "органів доходів і зборів";

 

у частині першій:

 

слова "органів державної податкової служби" замінити словами "органів доходів і зборів";

 

доповнити пунктом 4 такого змісту:

 

"4) зобов'язання керівника підприємства провести інвентаризацію основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, які перебували або перебувають під митним контролем чи використовувалися цим підприємством разом із товарами, які були поміщені у відповідний митний режим";

 

частину другу виключити;

 

у частині четвертій слова "частини другої" замінити словами "частини третьої";

 

в абзаці другому частини восьмої слова "органу державної податкової служби, митного органу" замінити словами "органу доходів і зборів";

 

2) у частині третій статті 258 слова "місцевих органів державної податкової служби" замінити словами "державних податкових інспекцій".

 

Зміни  у Кримінально-виконавчому кодексі від 04.07.2013р:

 

Абзац четвертий частини третьої статті 59 Кримінально-виконавчого кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 3 - 4, ст. 21) викласти в такій редакції:

 

"за викликом слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду - на період здійснення кримінального провадження".

 

Зміни  до Закону  УКРАЇНИ « Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» від 04.07.2013р.:

 

Пункт 1 частини одинадцятої статті 9 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., N 29, ст. 392) викласти в такій редакції:

 

"1) для фізичної особи - прізвище, ім'я та по батькові, дату народження, номер паспорта громадянина України (або іншого документа, що посвідчує особу), дату видачі та орган, що його видав. Під час ідентифікації з'ясовують місце проживання або місце перебування фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків або номер паспорта громадянина України, в якому проставлено відмітку органів доходів і зборів про відмову від одержання реєстраційного номера облікової картки платника податків".

 

Зміни у Законі України « Про оренду землі» від 04.07.2013 р.:

 

У частині третій статті 24 і абзаці п'ятому частини другої статті 25 Закону України "Про оренду землі" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 10, ст. 102) слова "орган державної податкової служби" в усіх відмінках замінити словами "орган доходів і зборів" у відповідному відмінку.

 

Зміни до  Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 04.07.2013 р та від 02.07.2013 р.:

 

У підпункті 2 пункту "б" частини першої статті 35 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"(Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 24, ст. 170) слова "митних органів" замінити словами "органів доходів і зборів".

 

 У підпункті 9 пункту "б" частини першої статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"(Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 24, ст. 170; 2013 р., N 15, ст. 97) слова "реєстрація колективних договорів і угод" замінити словами "повідомна реєстрація в установленому порядку колективних договорів і територіальних угод відповідного рівня".

 

Підпункт 2 пункту "б" частини першої статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 24, ст. 170; 2003 р., N 4, ст. 31, N 45, ст. 360; 2004 р., N 15, ст. 228; 2010 р., N 10, ст. 107; із змінами, внесеними Законом України від 2 жовтня 2012 року N 5406-VI) виключити.

 

Зміни до Закону України « Про виконавче провадження» від  04.07.2013 р.:

 

1) у частині першій статті 3 слова "податковими органами" замінити словами "органами доходів і зборів";

 

2) у частині третій статті 8 слова "органи державної податкової служби" замінити словами "органи доходів і зборів";

 

3) пункт 3 частини першої статті 44 доповнити словами "та зобов'язання за єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування";

 

4) у статті 65:

 

у частині третій слова "податкових органах" замінити словами "органах доходів і зборів";

 

доповнити частиною восьмою такого змісту:

 

"8. У разі виконання судового рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи боржник є податковим агентом, який виконує судове рішення, з відрахуванням податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування із сум, що належать до виплати стягувачу";

 

5) частину першу статті 70 доповнити словами "зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".