Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом голови
Люботинського міського суду
Харківської області
від 26.03.2014 року № 02-06/18
ІНСТРУКЦІЯ
про заходи пожежної безпеки у
Люботинському міському суді Харківської області
1. Загальні положення
1.1. Інструкція про заходи пожежної безпеки у Люботинському міському суді Харківської області розроблена відповідно до вимог Кодексу законів про працю України,Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про охорону праці» та на основі Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19 жовтня 2004 року № 126.
1.2. Інструкція встановлює порядок та способи забезпечення пожежної безпеки на території Люботинського міського суду Харківської області, у всіх його будинках, будівлях корпус «А», корпус «Б, (спорудах, службових, складських та інших приміщеннях), а також обов’язки і дії працівників Люботинського міського суду Харківської області у разі виникнення пожежі, у тому числі порядок їх оповіщення та повідомлення пожежної охорони про виникнення пожежі, порядок евакуації людей і майна, застосування засобів пожежогасіння та взаємодії з підрозділами пожежної охорони.
1.3. Пожежна безпека у Люботинському міському суді Харківської області забезпечується шляхом проведення правових, організаційних, технічних та інших заходів, спрямованих на попередження пожеж, забезпечення безпеки людей, зменшення можливих майнових втрат і негативних екологічних наслідків, створення умов для швидкого виклику пожежних підрозділів та гасіння пожеж у разі їх виникнення.
1.4. Забезпечення пожежної безпеки у Люботинському міському суді Харківської області покладається на адміністрацію в особі керівника апарату Люботинського міського суду Харківської області Калиненко М.Є..
1.5. Відповідальність за дотримання протипожежного режиму уЛюботинському міському суді Харківської області покладається на суддів та апарат Люботинського міського суду Харківської областіза пожежну безпеку окремих будинків, будівель, споруд, службових, складських та інших приміщень Люботинського міського суду Харківської області.
1.6. Своєчасне забезпечення первинними засобами пожежогасіння, їх утримання в належному стані покладається на керівника апарату Люботинського міського суду Харківської області Калиненко М.Є.
1.7. Постійний контроль наявності, стану утримання та використання за призначенням засобів протипожежного захисту на закріпленому об’єкті здійснюють особи, відповідальні за стан пожежної безпеки у службових приміщеннях та на території Люботинського міського суду Харківської області, які у разі виявлення будь-яких недоліків зобов’язані негайно повідомити про них керівника апарату Люботинського міського суду Харківської області Калиненко М.Є.
1.8. Керівник апарату Люботинського міського суду Харківської області Калиненко М.Є. зобов’язана: перевіряти протипожежний стан приміщень, справність засобів зв’язку, сигналізації та засобів пожежогасіння.
Уразі виявлення порушень керівник апарату Люботинського міського суду Харківської області Калиненко М.Є. зобов’язана вжити заходів щодо їх усунення, з’ясувати причини, що призвели до їх виникнення (вчинення), та повідомити керівництво.
1.9. Судді та працівники апарату Люботинського міського суду Харківської зобов’язані:
– дотримуватися встановленого протипожежного режиму;
– виконувати вимоги правил та інших нормативно-правових актів із питань пожежної безпеки, а також цієї Інструкції;
– не вчиняти дій, які можуть призвести до виникнення пожежі;
користуватися тільки справними інструментами, приладами, обладнанням, дотримуватися інструкцій з їх експлуатації;
– виконувати розпорядження та вказівки відповідальних за пожежну безпеку;
– після закінчення роботи прибирати робочі місця від легкозаймистих матеріалів, знеструмлювати електрообладнання, електроприлади;
– у разі виникнення (виявлення) пожежі повідомити пожежну охорону та застосувати всі можливі заходи для ліквідації вогню.
1.10. Усі працівники при прийнятті на роботу до штату Люботинського міського суду Харківської області та щорічно зобов’язані проходити інструктаж з питань пожежної безпеки.
1.11. Допуск до роботи осіб, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань із питань пожежної безпеки, забороняється.
1.12. Інструкція є обов’язковою для виконання усіма працівниками Люботинського міського суду Харківської області.
2. Вимоги пожежної безпеки щодо території, будівель,
приміщень і споруд
Утримання території
2.1. ТериторіюЛюботинського міського суду Харківської області, ділянки, що межують із будинками, іншими будівлями, протипожежні розриви між будинками, спорудами слід постійно утримувати в чистоті та систематично прибирати сміття, опале листя, яке необхідно видаляти (вивозити) у спеціально відведені місця.
2.2. Дороги, проїзди й проходи до будівель, споруд, пожежних вододжерел, підступи до зовнішніх стаціонарних пожежних драбин, пожежного інвентарю, обладнання та засобів пожежогасіння мають бути завжди вільними, утримуватися справними, взимку очищатися від снігу.
Забороняється довільно зменшувати нормовану ширину доріг та проїздів.
2.3. До всіх будівель і споруд Люботинського міського суду Харківської області (корпус «А», корпус «Б») має бути забезпечено вільний доступ. Протипожежні розриви між будинками, спорудами, відкритими майданчиками для зберігання матеріалів, устаткування тощо повинні відповідати вимогам будівельних норм. Не дозволяється захаращувати протипожежні розриви, використовувати їх для складування матеріалів, устаткування, стоянок транспорту, будівництва та встановлення тимчасових споруд, у тому числі інвентарних побутових приміщень, гаражів тощо.
2.4. Будівництво на території Люботинського міського суду Харківської області нових будівель та споруд (у тому числі тимчасових) може здійснюватися лише за наявності проектної документації, яка пройшла попередню експертизу (перевірку) в органах державного пожежного нагляду на відповідність нормативно-правовим актам із пожежної безпеки.
2.5. Про закриття ділянок доріг або проїздів для ремонту (або з інших причин) необхідно негайно повідомити підрозділи пожежної охорони. На період закриття доріг у відповідних місцях має бути встановлено покажчики напрямку об’їзду або влаштовано переїзди через ділянки, що ремонтуються.
2.6. Ворота в’їзду на територію Люботинського міського суду Харківської області, повинні мати пристосування (пристрої), які дозволяють відчиняти їх вручну.
2.7. Територія Люботинського міського суду Харківської області та об’єкти, що на ній знаходяться, повинні мати зовнішнє освітлення, яке забезпечує швидке знаходження пожежних драбин, протипожежного обладнання, входів до будинків та споруд.
2.8. На території Люботинського міського суду Харківської області на видних місцях повинні бути встановлені таблички із зазначенням порядку виклику пожежної охорони, місць розміщення первинних засобів пожежогасіння тощо.
2.9. Забороняється стоянка транспорту в наскрізних проїздах будівель на відстані менше 10 метрів від в’їздних воріт на територію об’єктів, менше 5 метрів від пожежних гідрантів, забірних пристроїв вододжерел, пожежного обладнання та інвентарю.
2.10. Рух службового автотранспорту, його тимчасове розміщення на території Люботинського міського суду Харківської області повинні здійснюватися згідно зі схемою руху та розміщення транспортних засобів.
2.11. На майданчиках, де розміщується службовий автотранспорт, угаражах та боксах для службового автомобіля забороняється:
– захаращувати виїзні ворота та проїзди;
– виконувати ковальські, термічні, зварювальні та малярні роботи, а також промивання деталей із використанням легкозаймистих і горючих рідин;
– тримати відкритими горловини паливних баків транспортних засобів (необхідно уникати витікання пального і мастила);
– заправляти транспортні засоби та зливати з них пальне;
– зберігати пальне і мастила, а також тару з-під них (за винятком пального в баках та гасу в балонах автомобілів);
– підзаряджати акумулятори безпосередньо на транспортних засобах;
– підігрівати двигуни відкритим вогнем, користуватися відкритими джерелами вогню для освітлення;
– залишати у транспортних засобах і боксах після закінчення роботи промаслені матеріали та спецодяг;
– залишати автомобілі на стоянці з увімкненим запалюванням;
– ставити на зберігання транспорт із несправною електропроводкою або системою гальмування.
Після закінчення роботи оглядові канави повинні бути очищені від промислового ганчір’я, розлитих легкозаймистих та горючих речовин.
2.12. Паління на території Люботинського міського суду Харківської області та у приміщеннях Люботинського міського суду Харківської області забороняється.
Утримання будівель, приміщень і споруд
2.13. Усі будівлі, приміщення та споруди Люботинського міського суду Харківської області слід постійно утримувати в чистоті, своєчасно прибирати сміття та побутові відходи.
2.14. У разі реконструкції, перепланування, капітального ремонту приміщень, будинків та інших споруд, їх технічного переоснащення, як зі зміною, так і без зміни функціонального призначення, необхідно виконувати протипожежні вимоги, визначені нормативно-правовими документами в галузі будівельного, технологічного проектування та чинними правилами.
Розпочинати вищевказані роботи дозволяється лише за наявності проектної документації та висновку органів державного пожежного нагляду про її відповідність нормативно-правовим актам із питань пожежної безпеки.
2.15. У будинку корпус «А» вогнезахисній обробці підлягають дерев’яні конструкції, за винятком вікон, дверей, підлоги, вбудованих меблів, стелажів, якщо в будівельних нормах не зазначено інших вимог. Пошкодження вогнезахисного покриття (штукатурки, спеціальних фарб, лаків тощо) будівельних конструкцій, горючих оздоблювальних і теплоізоляційних матеріалів, повітроводів, металевих опор та перегородок слід негайно усувати.
Після виконання підрядною організацією вогнезахисних робіт за участю замовника має бути складено відповідний акт. Після закінчення терміну дії обробки та у разі втрати або погіршення вогнезахисних властивостей обробку необхідно повторити. Перевірку стану вогнезахисної обробки слід проводити не рідше одного разу на рік зі складанням відповідного акта.
2.16. У приміщеннях підвальних і цокольних поверхів не допускається зберігання та застосування легкозаймистих, горючих і вибухових речовин, балонів із газами, целулоїду, горючої кіноплівки, карбіду кальцію та інших вибухо- та пожежонебезпечних речовин і матеріалів (за винятком випадків, передбачених чинними нормативно-правовими документами).
2.17. Не дозволяється використовувати горища, технічні поверхи й приміщення (у т.ч. вентиляційні камери) для зберігання товарно-матеріальних цінностей, меблів та інших предметів тощо.
Двері горищ, технічних поверхів, вентиляційних камер, електрощитових, підвалів слід утримувати зачиненими. Вікна горищ, технічних поверхів, підвалів мають бути засклені.
2.18. Приямки віконних прорізів підвальних і цокольних поверхів слід регулярно очищати від горючих побутових відходів, сухого листя, трави тощо. Не допускається зачиняти їх наглухо, а також захаращувати або закладати віконні прорізи.
2.19. У будівлях, приміщеннях, спорудах забороняється:
– прибирати приміщення, чистити (прати) одяг із застосуванням бензину, гасу та інших легкозаймистих та горючих речовин, а також відігрівати замерзлі труби паяльними лампами та іншими засобами із застосуванням відкритого вогню;
– залишати неприбраними промаслені обтиральні матеріали. Після закінчення роботи їх необхідно видаляти з приміщення у спеціально відведені за межами будівель місця, забезпечені негорючими контейнерами з кришками, які щільно закриваються.
Проведення свят та заходів із масовим перебуванням людей
2.20. Під час організації і проведення заходів із масовим перебуванням людей слід дотримуватись таких вимог:
– для проведення заходів, у яких беруть участь 50 або більше осіб, приміщення, де відбуваються такі заходи, повинно мати не менше двох евакуаційних виходів та відповідати вимогам будівельних норм;
– особи, яким доручено проведення таких заходів, перед початком зобов’язані ретельно оглянути приміщення і переконатись у його відповідності зазначеним вище вимогам, наявності необхідної кількості первинних засобів пожежогасіння, справності засобів зв’язку, пожежної автоматики і сигналізації.
Утримання робочих кабінетів, побутових, складських та інших приміщень
2.21. Робочі кабінети, побутові, складські та інші приміщення (далі – приміщення) мають утримуватися у чистоті.
2.22. Меблі та оргтехніку слід розміщуватися так, щоб забезпечити вільний евакуаційний прохід до виходу з приміщення.
2.23. Електромережі, електроприлади та інше обладнання повинні експлуатуватися тільки у справному стані з урахуванням вказівок та рекомендацій підприємств-виробників. У разі виявлення пошкоджень електромереж, вимикачів, розеток та іншого електрообладнання слід негайно вимкнути їх із метою запобігання пожежі.
2.24. У разі необхідності додаткового опалення приміщень (крім складських) слід користуватися тільки масляними електрорадіаторами та нагрівальними електропанелями із закритими нагрівальними елементами, індивідуальним електрозахистом і терморегулятором.
2.25. Не рідше одного разу на квартал необхідно очищати від пилу агрегати, вузли та кабельні канали. Для промивання деталей необхідно застосовувати негорючі мийні засоби.
2.26. У складських приміщеннях необхідно дотримуватися правил сумісного зберігання матеріальних цінностей. Легкозаймисті та горючі речовини слід зберігати у герметичній тарі, яка не розбивається, окремо від інших матеріалів і в кількості, що не перевищує необхідну потребу. Тару, що звільняється, інший пакувальний матеріал необхідно негайно виносити зі складів у спеціально відведені для цього місця.
2.27. Всі товарно-матеріальні цінності у складських приміщеннях слід зберігати на стелажах на відстані не менш 0,6 м від сповіщувачів автоматичної пожежної сигналізації. Забороняється зберігання товарно-матеріальних цінностей впритул до приладів і труб опалення.
2.26.У робочих кабінетах та інших службових приміщеннях забороняється:
– ремонтувати вузли (блоки) персональних комп’ютерів та іншу офісну техніку безпосередньо в кабінеті;
– використовувати електрощитові, вентиляційні камери та інші технічні приміщення не за призначенням, зберігати в них меблі та сторонні предмети;
– облаштовувати тимчасові, застосовувати саморобні некалібровані плавкі вставки в запобіжниках, прокладати електричні проводки і кабелі транзитом через приміщення та експлуатувати світильники зі знятими ковпаками (розсіювачами);
– залишати без нагляду увімкнені в електромережу кондиціонери, телевізори, радіоприймачі, вентилятори, настільні лампи тощо. Електрокип’ятильниками, електрочайниками, прасками, іншими побутовими електронагрівальними приладами дозволяється користуватися лише у відведених для цього місцях;
– застосовувати в приміщеннях відкритий вогонь, паяльні лампи тощо, проводити зварювальні та інші вогневі роботи під час перебування людей у приміщенні або без оформлення відповідного дозволу.
2.27. Приміщення, в яких встановлено два або більше персональних комп’ютера чи копіювальна техніка, необхідно оснащувати переносними вуглекислотнимиабо порошковимивогнегасниками зрозрахунку2 вогнегасника на кожні 20 м2 площі приміщення.
Утримання архівосховищ
2.28. У приміщенні архіву, встановлюються протипожежні двері.
2.29. Стелажі в архіві за погодженням із органами державного пожежного нагляду дозволяється влаштування дерев’яних стелажів.
2.30. Ширина поздовжніх проходів між стелажами, а також між стелажем та стіною має бути не менше 0,8 м, головного проходу – не менше 1,2 м, а проходу між стелажами та стіною – не менше 0,45 м.
2.44. Наявні у приміщеннях засоби зв’язку та протипожежного захисту (пожежні крани, пожежну та охоронну сигналізацію, автоматичні установки, первинні засоби пожежогасіння тощо) необхідно утримувати у справному стані. Не слід допускати використання не за призначенням пожежних рукавів, пожежного інвентарю та інструмента, захаращувати підступи до засобів пожежогасіння.
3. Утримання евакуаційних шляхів і виходів
3.1. Евакуаційні шляхи і виходи мають бути вільними, нічим не захаращеними з метою забезпечення безпеки під час евакуації всіх людей, які перебувають у приміщеннях будівель та споруд.
3.2. У приміщенні, яке має один евакуаційний вихід, дозволяється перебування не більше 50 осіб одночасно.
3.3. Двері на шляхах евакуації повинні відчинятися в напрямку виходу із будівель (приміщень).
3.4. Килими, килимові доріжки й інше покриття підлоги у приміщеннях має надійно кріпитися до підлоги і бути помірно небезпечним щодо токсичності продуктів горіння, мати помірну димоутворювальну здатність.
3.5. Сходові марші та майданчики повинні мати справні огорожі з поручнями, котрі не повинні зменшувати встановлену будівельними нормами ширину сходових маршів і майданчиків.
3.6. На сходових майданчиках (за винятком незадимлюваних) дозволяється встановлювати прилади опалення, у тому числі на висоті 2,2 м від поверхні проступів і сходових площадок, поверхові сумісні електрощити, поштові скриньки та пожежні крани за умови, що таке обладнання не зменшує нормативної ширини проходу сходовими площадками та маршами.
На незадимлюваних сходових майданчиках допускається встановлювати лише прилади опалення.
3.7. Сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації мають бути забезпечені евакуаційним освітленням відповідно до вимог будівельних норм та правил улаштування електроустановок. У разі перебування в будівлі людей із настанням сутінків слід вмикати світильники евакуаційного освітлення.
Необхідно забезпечити електронне освітлення шляхів евакуації (за відсутності природного).
3.8. У приміщеннях, де можуть перебувати одночасно більше 100 осіб, евакуаційні виходи повинні бути позначені світловими покажчиками з написом «Вихід» білого кольору на зеленому фоні, підключеними до джерела живлення евакуаційного (аварійного) освітлення, або такими, що переключаються на нього автоматично у разі зникнення живлення з основних джерел.
Світлові покажчики «Вихід» повинні постійно бути справними.
3.9. Заборонено:
– облаштовувати на шляхах евакуації пороги, виступи, турнікети, двері розсувні, підйомні, такі, що обертаються, а також пристрої, які перешкоджають вільній евакуації людей;
– захаращувати шляхи евакуації (коридори, проходи, сходові марші та площадки, вестибюлі, холи, тамбури тощо) меблями, обладнанням, різними матеріалами, навіть якщо вони не зменшують нормативну ширину;
– забивати, заварювати, замикати на навісні замки, болтові з’єднання та інші запори, що важко відчиняються зсередини, зовнішні евакуаційні двері будівель;
– застосовувати на шляхах евакуації (крім будівель V ступеня вогнестійкості) горючі матеріали для облицювання стін і стель, а також сходів та сходових площадок;
– захаращувати меблями, устаткуванням та будь-якими предметами двері, люки на балконах, переходи до суміжних секцій та виходи на зовнішні евакуаційні драбини;
– облаштовувати у загальних коридорах вбудовані шафи, за винятком шаф для інженерних комунікацій; зберігати в шафах (нішах) для інженерних комунікацій горючі матеріали, а також сторонні предмети;
– установлювати телекамери у проходах таким чином, щоб вони перешкоджали евакуації людей;
– склити або закладати жалюзі та отвори повітряних зон на незадимлюваних сходових площадках;
– знімати передбачені проектом двері вестибюлів, холів, тамбурів і сходових майданчиків;
– знімати пристрої для самозачинення дверей сходових майданчиків, коридорів, холів, тамбурів тощо, а також фіксувати відчинені самозакривні двері;
– розвішувати на стінах сходових майданчиків стенди, панно тощо;
– облаштовувати слизьку підлогу на шляхах евакуації.
4. Утримання електрогосподарства
4.1. Електроустановки (можливість їх застосування, монтаж, наладка та експлуатація) повинні відповідати вимогам чинних Правил улаштування електроустановок, Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів (далі – ПТЕ), Правил техніки безпеки під час експлуатації електроустановок споживачів (далі – ПТБ), ДНАОП 0.00-1.32-01 «Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок» та інших нормативних документів (далі – ДНАОП 0.00-1.32-01).
4.2. Електропроводку, розподільні пристрої, апаратуру, електрообладнання, вимірювальні прилади, запобіжні пристрої різного типу, рубильники та інші пускові апарати і пристрої необхідно монтувати на негорючій основі.
4.3. Розподільні електрощити, електродвигуни тапускорегулюючі апарати слід періодично оглядати й очищати від пилу. Приєднання нових споживачів електроенергії (електродвигунівта іншого електрообладнання) необхідно проводити з відома особи, відповідальної за експлуатацію електрогосподарства. Зіпсовані електроапарати та прилади, котрі можуть викликати коротке замикання, підлягають терміновому ремонту або заміні.
4.4. Плавкі вставки запобіжників калібруються із зазначенням наклеймі номінального струму вставки. Застосування саморобних некаліброваних плавких вставок забороняється.
4.5. Електроустаткування і електроапаратуру ущільненого захисного виконання необхідно систематично перевіряти на герметичність, звертаючи особливу увагу на стан ущільнюючих прокладок.
4.6. Настільні лампи, вентилятори, телевізори, радіоприймачі, холодильники та інші електроприлади необхідно вмикати в мережу тільки через справні штепсельні розетки та електрошнури.
Експлуатація тимчасових електромереж не дозволяється.
4.7. Заміри опору ізоляції в силових і освітлювальних мережах необхідно проводити не рідше одного разу на рік.
4.8. У приміщеннях електроустановок необхідно застосовувати вуглекислотні вогнегасники.
4.9. Дозволяється, як виняток, експлуатація електронагрівальних приладів із обов’язковим виконанням усіх норм і правил пожежної безпеки в приміщеннях, де їх застосування пов’язано з характером роботи.
5. Вимоги до опалення
5.1. Перед початком опалювального сезону слід перевірити справність теплогенераторних, калориферних установок та інших опалювальних приладів. Несправні опалювальні пристрої не повинні допускатися до експлуатації.
5.2. Особи, відповідальні за технічний стан опалювальних установок, зобов’язані організувати постійний контроль за відповідністю умов зберігання та експлуатації вище зазначеним нормам, забезпечити своєчасний і якісний ремонт.
Опалювальні установки мають відповідати протипожежним вимогам стандартів, будівельних норм та інших нормативних актів.
5.3. Повітронагрівальні й опалювальні прилади необхідно розміщувати так, щоб до них був забезпечений вільний доступ для огляду й очищення.
6. Вентиляція і кондиціонування
6.1. Системи вентиляції і кондиціонування повітря мають відповідати протипожежним вимогам будівельних норм.
6.2. На об’єктах, де встановлено системи вентиляції та кондиціонування, слід встановити терміни проведення профілактичних оглядів та очищення повітроводів, фільтрів, вогнезатримуючих клапанів, іншого обладнання вентиляційних систем, а також визначити порядок відключення вентиляційних систем і дій обслуговуючого персоналу у разі пожежі або аварії.
Особи, відповідальні за технічний стан та справність вентиляційних систем, зобов’язані забезпечити додержання вимог пожежної безпеки під час їх експлуатації.
6.3. Для вибухозахищених вентиляторів поза приміщеннями слід влаштовувати спеціальне укриття з негорючих матеріалів, як правило, металеві навіси і сітчасте огородження, що замикається на замок.
6.4. Вогнезатримні пристрої, магнітні вловлювачі у вентиляційних повітроводах, пристрої блокування вентиляційних систем із пожежною сигналізацією та системами пожежогасіння, а також автоматичні пристрої відключення вентиляції у разі пожежі слід перевіряти у встановлені адміністрацією терміни, але не рідше одного разу на півроку, та утримувати у справному робочому стані.
6.5. Забороняється складати горючі матеріали або негорючі матеріали у горючій упаковці впритул (на відстані менше ніж 0,5 м) до повітропроводів і устаткування.
6.6. Монтаж, підключення, прокладання мереж, влаштування електричного захисту на лініях, які живлять побутові кондиціонери, повинні проводитись відповідно до вимог Інструкції з експлуатації кондиціонерів та ПУЕ.
6.7. При встановленні кондиціонерів зовнішні апарати зверху повинні бути захищені негорючими козирками, при цьому краї козирків мають виступати за зовнішні габарити кондиціонера не менш ніж на 0,15 м.
6.8. Під час експлуатації побутових кондиціонерів забороняється:
– при встановленні кондиціонера у віконному отворі використовувати як опорні конструкції горючі елементи конструкцій рам;
– кустарно переробляти кондиціонери з метою зміни їх функціонального призначення;
– змінювати наявні триполюсні штепсельні роз’єднувачі на двополюсні;
– встановлювати кондиціонери у внутрішніх протипожежних перегородках та стінах.
7. Порядок проведення зварювальних і вогневих робіт
7.1. Проведення зварювальних та інших вогневих робіт, пов’язаних із нагріванням деталей до температур, спроможних викликати займання матеріалів та конструкцій, допускається тільки з дозволу начальника господарського управління або його заступника, який зобов’язаний оформити наряд-допуск (додаток 2) на проведення цих робіт.
7.2. Проведення вогневих робіт дозволяється лише після вжиття заходів, які виключають можливість виникнення пожежі:
– очищення робочого місця від горючих матеріалів, захисту горючих конструкцій;
– забезпечення первинними засобами пожежогасіння (вогнегасником, відром із водою). Вид та кількість засобів пожежогасіння, якими має бути забезпечене місце робіт, вказуються в наряді-допуску.
7.3. Після закінчення вогневих робіт виконавець зобов’язаний ретельно оглянути місце їх проведення, за наявності горючих конструкцій полити їх водою, усунути можливі причини виникнення пожежі.
7.4. Посадова особа, відповідальна за стан пожежної безпеки приміщення (будинку, будівлі, споруди, території тощо), де проводились вогневі роботи, повинна забезпечити перевірку місця проведення цих робіт упродовж 2 годин після їх закінчення. Про приведення місця вогневих робіт у пожежобезпечний стан виконавець та відповідальна за стан пожежної безпеки особа роблять відповідні відмітки у наряді-допуску.
7.5. Забороняється допускати до зварювальних та інших вогневих робіт осіб, котрі не мають кваліфікаційних посвідчень і не пройшли у встановленому порядку навчання за програмою пожежно-технічного мінімуму та щорічну перевірку знань із одержанням спеціального посвідчення.
8. Вимоги до утримання технічних засобів
протипожежного захисту
Установки пожежної сигналізації та пожежогасіння
8.1. Для забезпечення справності установок пожежної сигналізації та автоматичних установок пожежогасіння:
– необхідно проводити регулярне профілактичне технічне обслуговування;
– слід забезпечувати наявність матеріально-технічних ресурсів із метою належного функціонування;
– обслуговуючий і черговий персонал повинен вивчати відповідну експлуатаційну документацію.
8.2. Будівлі, приміщення та споруди мають обладнуватися зазначеними установками відповідно до чинних нормативно-правових актів, узгоджених в установленому порядку з органами державного пожежного нагляду.
Апаратура та обладнання, що входять до складу установок, повинні відповідати чинним стандартам, технічним умовам, документації заводів-виробників, мати сертифікат якості.
8.3. Всі установки мають бути справними. Несправності, що виникають під час експлуатації, підлягають негайному усуненню.
Організації, які здійснюють технічне обслуговування, монтаж та наладку установок, повинні мати ліцензію на право виконання цих робіт. Крім того, на ці організації покладається відповідальність за належне функціонування установок.
8.4. Регламентні роботи з технічного обслуговування та планово-попереджувального ремонту визначаються для кожного виду установок і виконуються відповідно до плану-графіка, складеного на підставі вимог технічної документації заводів-виробників щодо змісту і термінів виконання робіт. У плані-графіку має бути передбачено і матеріально-технічне (ресурсне) забезпечення робіт. Технічне обслуговування та планово-попереджувальний ремонт повинні виконуватися спеціалізованою організацією.
8.5. На період проведення робіт із технічного обслуговування та планово-попереджувального ремонту, що передбачають відключення установок, адміністрація Люботинського міського суду Харківської області зобов’язана вжити необхідних заходів щодо забезпечення пожежної безпеки приміщень, що захищаються, та технологічного устаткування, повідомивши про це пожежну охорону об’єкта, якщо вона є.
8.6. Шлейфи пожежної сигналізації, лінії керування та зв’язку повинні постійно контролюватися на режим «Готовність» і періодично випробовуватися на режим «Тривога» та «Установка спрацювала» згідно з планом-графіком.
8.7. Запас зрошувачів і пожежних сповіщувачів на об’єкті повинен становити не менше 10 % від кількості змонтованих.
8.8. Комплекс охоронно-пожежної сигналізації повинен забезпечувати відокремлену видачу сигналів від пожежних сповіщувачів та охоронних датчиків.
8.9. Апаратура установок пожежної сигналізації та комплексу охоронно-пожежної сигналізації повинна встановлюватися в місцях, недоступних для сторонніх осіб, і бути опломбована.
8.10. Пожежні сповіщувачі слід установлювати відповідно до вимог чинних нормативно-технічних документів і технічної документації заводів-виробників. Сповіщувачі повинні бути захищені від механічних пошкоджень та несанкціонованих спрацювань. Заходи захисту не повинні впливати на їх працездатність.
Ручні пожежні сповіщувачі можуть установлюватися як окремо, так і разом із автоматичними пожежними сповіщувачами.
8.11. Пожежні сповіщувачі повинні функціонувати цілодобово і постійно утримуватися в чистоті, доступ до них має бути вільним.
Відстань від складованих матеріалів і обладнання до сповіщувачів повинна бути не менше 0,6 м.
8.12. Не допускається встановлення замість несправних сповіщувачівсповіщувачів іншого типу або принципу дії, а також замикання шлейфу сигналізації за відсутності сповіщувача у місці його встановлення.
8.13. У разі ремонту або несправності ручного пожежного сповіщувача поруч має бути вивішено табличку з відповідним написом.
8.14. Прокладання шлейфівта з’єднувальних ліній установок пожежної сигналізації та комплексу охоронно-пожежної сигналізації має здійснюватися відповідно до вимог нормативно-технічної документації.
8.15. У разі введення в експлуатацію установок пожежної сигналізації або комплексу охоронно-пожежної сигналізації ємність приймально-контрольного приладу та станції повинна забезпечувати захист необхідної кількості зон (приміщень) об’єкта і мати не менше 10 % вільного запасу резервних (незадіяних) шлейфів.
8.16. Клемні коробки приладів повинні бути закриті захисними кришками і опломбовані, а корпуси приладів – заземлені.
8.17. Слід забезпечити обмеження доступу сторонніх осіб до місць підключення приладів та комплексу охоронно-пожежної сигналізації до абонентської телефонної лінії.
8.18. У приміщенні з установленими в ньому приймально-контрольними приладами та станціями має бути сухо. Крім того, слід забезпечити належну вентиляцію, достатній рівень природного і штучного освітлення та обладнати приміщення аварійним освітленням.
8.19. Електроживлення установок пожежної сигналізації, комплексу охоронно-пожежної сигналізації та автоматичних установок пожежогасіння має здійснюватися згідно з вимогами будівельних норм, ПУЕ та ДНАОП 0.00-1.32-01.
У разі використання як джерела резервного живлення акумуляторної батареї її ємність повинна забезпечувати роботу систем сигналізації протягом однієї доби в режимі чергування і не менше трьох годин – у режимі «Тривога».
8.20. Розміщення світлових і звукових сигнальних пристроїв тривоги здійснюється відповідно до вимог чинних нормативно-технічних документів.
8.21. Автоматичні установки пожежогасіння, змонтовані та введені в експлуатацію, повинні відповідати проектній документації і вимогам нормативно-технічних документів.
8.22. Внесення будь-яких змін у конструкцію установки, переобладнання захищуваних приміщень, у яких вона встановлена, та інші переобладнання допускається здійснювати за погодженням із проектною організацією та органами державного пожежного нагляду.
8.23. Переведення установок із автоматичного пуску на ручний не допускається, за винятком випадків, обумовлених у нормативних документах.
Пристрої ручного пуску автоматичних установок пожежогасіння мають бути опломбовані, захищені від несанкціонованого приведення в дію, механічних пошкоджень. Такі пристрої встановлюють поза можливою зоною горіння у доступному місці. Для визначення їх місцезнаходження застосовуються вказівні знаки, розміщені як усередині, так і поза приміщенням.
8.24. Елементи та вузли автоматичних установок пожежогасіння мають бути пофарбовані відповідно до вимог чинних стандартів.
8.25. Зрошувачі й насадки слід утримувати в чистоті, а під час проведення ремонтних робіт не допускати потрапляння на них фарби, побілки тощо. У місцях, де є небезпека механічного пошкодження, зрошувачі необхідно захищати надійними огорожами, які не впливають на поширення тепла (для спринклерних зрошувачів) і не змінюють карту зрошування. Не допускається встановлення пробок та заглушок замість несправних зрошувачів.
8.26. Забороняється використовувати трубопроводи автоматичних установок пожежогасіння для підвішування або кріплення будь-якого устаткування.
Системи протидимового захисту
8.27. Випробування систем протидимового захисту з увімкненням вентиляторів (ручним способом або від пожежних сповіщувачів) проводяться не рідше одного разу на рік, про що складається акт.
8.28. Для забезпечення справності систем протидимової вентиляції необхідно:
– щотижня перевіряти стан вентиляторів, виконавчих механізмів, положення клапанів, наявність замків та пломб на щитах електроживлення автоматичних пристроїв, захисного засклення на кнопках ручного пуску;
– періодично очищати від бруду та пилу (у зимовий період – від обледеніння) вентиляційні решітки, клапани, виконавчі механізми, плавкі замки, кінцеві вимикачі; регулювати натяг пасів трансмісії вентиляційних агрегатів, усувати несправності електричних пристроїв, вентиляційних установок, порушення цілості повітроводів та їх з’єднань.
8.29. Біля кнопок дистанційного пуску має бути розміщено пояснювальні написи (таблички) про їх призначення, а біля щита (пульта) ручного керування пристроями системи протидимового захисту – інструкція про порядок їх включення в роботу.
8.30. Двері, які входять до системи протидимового захисту, повинні мати справні пристрої для самозачинення та ущільнюючі прокладки у притворах, а також засклення з армованого скла (або бути суцільними).
8.31. Вентилятори систем протидимової вентиляції розміщуються в окремих від вентиляторів інших систем приміщеннях.
8.32. Пристрої для повітрозабору систем підпору повітря повинні розміщуватися таким чином, щоб запобігти потраплянню до них продуктів горіння із систем димовидалення та вікон будівель.
8.33. У каналах димовидалення і підпору повітря прокладання будь-яких комунікацій не дозволяється.
Системи оповіщення про пожежу
8.34. Системи оповіщення про пожежу повинні забезпечувати відповідно до розроблених планів евакуації передачу сигналів оповіщення одночасно по всьому будинку (споруді), а за необхідності – послідовно або вибірково в окремі його частини (поверхи тощо).
8.35. Кількість оповіщувачів, їх розміщення та потужність повинні забезпечувати необхідну чутність по всій території Люботинського міського суду Харківської області. Оповіщувачі-динаміки не повинні мати регуляторів гучності, підключення їх до мережі слід виконувати без роз’ємних пристроїв.
9. Порядок дій у разі пожежі
9.1. Уразі виявлення пожежі (ознак займання) працівники зобов’язані:
– негайно повідомити пожежну охорону. Для виклику державної пожежної охорони в автоматичній телефонній мережі встановлено єдиний номер – 101. При цьому необхідно назвати адресу об’єкта, вказати кількість поверхів будівлі, місце виникнення пожежі, обстановку на пожежі, наявність людей, а також повідомити своє прізвище;
– вжити (за можливості) заходів до евакуації людей, гасіння(локалізації) пожежі та збереження матеріальних цінностей;
– уразі необхідності викликати інші аварійно-рятувальні служби (медичну, газорятувальну тощо).
9.2. Керівник апарату Люботинського міського суду Харківської області зобов’язан:
– перевірити, чи викликана пожежна охорона (продублювати повідомлення);
– уразі загрози життю людей негайно організувати їх рятування (евакуацію), використовуючи для цього наявні сили й засоби;
– видалити за межі небезпечної зони всіх працівників, не задіяних у ліквідації пожежі;
– припинити роботу в будівлі, крім робіт, пов’язаних із заходами щодо ліквідації пожежі;
– за необхідності відключити електроенергію (за винятком систем протипожежного захисту), зупинити системи вентиляції в аварійному та суміжних із ним приміщеннях (за винятком пристроїв протидимового захисту) та вжити інших заходів із метою запобігання розвитку пожежі та задимленню будівлі;
– перевірити включення оповіщення людей про пожежу, установок пожежогасіння, протидимового захисту;
– одночасно з гасінням пожежі організувати евакуацію і захист матеріальних цінностей;
– забезпечити дотримання техніки безпеки працівниками, які беруть участь у гасінні пожежі.
9.3. Із прибуттям для ліквідації пожежі пожежних підрозділівслід забезпечити їх безперешкодний доступ на територію Люботинського міського суду Харківської області , за винятком випадків, коли відповідними державними нормативними актами встановлено особливий порядок допуску.
9.4. Після прибуття пожежного підрозділу керівник апарату Люботинського міського суду Харківської області зобов’язан поінформувати керівника гасіння про конструктивні та технологічні особливості приміщень Люботинського міського суду Харківської області, де виникла пожежа, та прилеглих до них будівель.
19.5. Усі працівники повинні вміти користуватись вогнегасниками, іншими первинними засобами пожежогасіння, знати їх місцезнаходження.
Додаток 1
до Інструкції про заходи пожежної безпеки у
Люботинського міського суду Харківської області
СПИСОК
осіб, відповідальних за стан пожежної безпеки в службовихприміщеннях і на території Люботинського міського суду Харківської області
№ з/п |
Приміщення (об’єкти), за які несуть відповідальність |
Прізвище, ініціали та посада відповідальних |
Ознайомлені (підпис, дата) |
1 |
2 |
3 |
4 |
Адміністративна будівля корпус «А» за адресою:вул. Некрасова, 10, м. Люботин
|
|||
1 |
Кабінети суддів, кабінети працівників апарату, побутові приміщення, сходові клітини, коридори, горище, прилегла територія |
Калиненко М.Є. Керівник апарату Люботинського міського суду Харківської області |
|
Адміністративна будівля корпус «Б» за адресою:вул. Некрасова, 10, м. Люботин
|
|||
1 |
Кабінети суддів, кабінети працівників апарату, коридори, побутові приміщення, горище, прилегла територія |
Калиненко М.Є. Керівник апарату Люботинського міського суду Харківської області |
|
Голова
Люботинського міського суду
Харківської області І.В. Дем’яненко
Додаток 2
до Інструкції про заходи пожежної безпеки у
Люботинського міського суду Харківської області
НАРЯД-ДОПУСК
на виконання тимчасових вогневих робіт
Видано
(посада або кваліфікація старшого виконавця, виконавцяробіт, прізвище та ініціали)
На виконання робіт
(вказати конкретно, які вогневі роботивиконуватимуться, їх характер і зміст)
Місце проведення робіт
(ділянка або установка, апарат, приміщення,територія тощо)
Час проведення робіт:
початок
(час, дата)
закінчення
(час, дата)
Заходи щодо забезпечення пожежної безпеки робіт:
заходи, які необхідно виконуватипід час підготовки об’єкта до виконання робіт,
під час їх проведення і після закінчення)
Особа, відповідальна за пожежну безпеку за місцем проведення робіт:
(посада, прізвище та ініціали, підпис, дата)
Наряд видано
(посада, прізвище та ініціали, підпис особи, яка видала наряд-допуск)
_______________ 20___ року
Проведення робіт узгоджено:
(дата, підпис, прізвище та ініціали, посада, за необхідності
вказуються додаткові заходи, які необхідно вжити для забезпечення пожежної безпеки робіт)
Наряд-допуск продовжено до:
(дата, час, підпис, прізвище та ініціали, посада особи, яка видала наряд)
Продовження робіт узгоджено:
(дата, час, підпис, прізвище та ініціали, за необхідностідодаткові вимоги)
Інструктаж щодо заходів пожежної безпеки отримав, із переліком протипожежних заходів, що необхідно виконати, ознайомлений:
(підпис, прізвище та ініціали виконавця робіт, дата)
Роботи закінчено, робоче місце упорядковано до пожежобезпечного стану:
(час, дата, підпис, прізвище та ініціали виконавця робіт)
Пожежобезпечний стан місця, де проводилися вогневі роботи, перевірив:
(час, дата, підпис, прізвище та ініціали особи, яка відповідає за пожежну безпеку
за місцем проведення робіт)
Примітки.
1. Наряд-допуск видається начальником господарського управління ВССУ або його заступником.
2. Проведення робіт та їх продовження повинно узгоджуватися з керівником того структурного підрозділу ВССУ, де проводяться тимчасові вогневі роботи, або з особою, відповідальною за пожежну безпекуокремих будівель, споруд, службових, складських та інших приміщень ВССУ, а у випадку їх відсутності – зі службою охорони праці.
3. Перевірка впорядкування робочого місця (приведення до пожежобезпечного стану) здійснюється особою, відповідальною за пожежну безпеку за місцем проведення тимчасових вогневих робіт.