Видача дублікату виконавчого листа

1. Чи можна отримати замість втраченого виконавчого документа його дублікат?

            На практиці часто трапляється так, що громадяни, на користь яких ухвалено судове рішення, або державні виконавці, які здійснюють примусове виконання рішення суду, втрачають виданий судом оригінал виконавчого документа (виконавчого листа, судового наказу чи ухвали з відміткою про набрання законної сили). При цьому, оригінал виконавчого документа вважається втраченим, не лише тоді, коли його загублено, вкрадено, але й у разі знищення чи істотного пошкодження, що унеможливлює його виконання.

            У такому випадку як нормами ЦПК, так і нормами КАСУ передбачено, що замість втраченого оригіналу виконавчого документа видається новий, який має силу первісного акта та називається дублікатом і право на видачу дублікату виконавчого документа належить суду, який видавав його оригінал.

            Але, для отримання дублікату виконавчого документа необхідним є проходження встановленого законодавством процесу.

Так, підставою для видачі судом дубліката є заява стягувача або подання державного виконавця.

Заява подається стягувачем (стороною у справі, на користь якої винесено судове рішення), якщо ним втрачено оригінал. Якщо ж оригінал виконавчого документу втрачено державним виконавцем в ході здійснення виконавчого провадження, то останній повинен звернутись до суду з поданням про видачу дублікату втраченого виконавчого документа.

            Крім того, законодавство передбачає видачу дублікату виконавчого листа на підставі подання державного виконавця у тих випадках, коли у виконавчому листі про стягнення аліментів, що надійшов до органів ДВС на виконання, встановлено кілька місць роботи чи отримання доходів боржника.

Слід зазначити, що законодавець не визначив окремих вимог до форми та змісту заяви про видачу дубліката виконавчого документу, проте, судова практика, застосовуючи аналогію права, йде тим шляхом, що така заява повинна містити всі необхідні відомості, що й позовна заява (в залежності від виду судочинства (цивільного чи адміністративного), на підставі якого приймалось судом рішення, а саме: статей 119, 121 ЦПК або статей 106,107 КАСУ).

В разі, якщо заява про видачу дубліката виконавчого документу не містить необхідних відомостей для вирішення цього питання (наприклад, у заяві не зазначено назви сторін виконавчого провадження; не викладено підстав для видачі дубліката виконавчого документу; відсутні посилання на докази, якими підтверджується втрата виконавчого документу тощо), то такі заяви суд вправі залишати без руху та надавати заявнику строк  для усунення недоліків.

Процесуальною особливістю вирішення питання про видачу дубліката виконавчого документу є те, що за його видачу стягувачу при подачі відповідної заяви необхідно сплачувати судовий збір у розмірі, встановленому законом (з 1 січня 2016 року ставка судового збору за видачу дублікату становить – 41,34 грн.).

Тобто, обов’язок щодо сплати судового збору виникає винятково у стягувача чи державного виконавця, які звертаються з заявою про видачу дубліката виконавчого документа.

            Несплата судового збору при подачі заяви (подання) про видачу дублікату виконавчого документа тягне за собою наслідки у виді залишення такої заяви(подання) судом без руху та надання заявнику (державному виконавцю) строку для усунення цього недоліку. В разі ж несплати судового збору після спливу наданого для усунення недоліку строку, заява (подання) повертається.

Звертаємо увагу, що із заявою про видачу дубліката виконавчого документу можна звернутися лише в межах строків пред’явлення його до виконання, а у разі пропуску такого строку одночасно із заявою про видачу дубліката слід подавати і заяву про поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання.

В разі відповідності заяви (подання) всім встановленим вимогам, суд призначає її (його) до розгляду в судовому засіданні, повідомляючи належним чином про розгляд сторони виконавчого провадження і заінтересованих осіб.

Явка сторін виконавчого провадження та заінтересованих осіб для розгляду заяви (подання) є їх правом, а не обов’язком. Проте, як зазначалось вище,  вони повинні бути належним чином повідомлені про дату судового засідання і лише за наявності таких даних суд може розглянути заяву (подання) без них.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого документу у зв’язку з його втратою заявники повинні подати докази, а суди мають обов’язково перевірити, чи не було виконано втрачені судові рішення, судові накази, чи не втратили вони законної сили.

Відсутність доказів на підтвердження втрати оригіналу виконавчого листа є підставою для відмови в задоволенні заяви або подання.

За результатами розгляду заяви (подання) про видачу дублікату виконавчого документу судом виноситься ухвала. При цьому, як ухвалу про видачу дубліката виконавчого листа, так і ухвалу про відмову у його видачі може бути оскаржено протягом 5 днів до суду апеляційної інстанції.

Зміст дублікату виконавчого документа, що видається на підставі ухвали суду, має повністю співпадати з оригіналом, тобто відповідати резолютивній частині рішення суду. Навіть у разі часткового виконання рішення суду змінювати в дублікаті загальну суму стягнення не можна. Це враховується під час подальшого виконавчого провадження.

Таким чином, ситуацію з втратою оригіналу виконавчого документу можна виправити, дотримавшись вищезазначених, встановлених законодавством правил.

2. Що необхідно роботи громадянину, на користь якого судом ухвалено рішення, коли воно не виконується боржником добровільно?

У разі, якщо судове рішення після набрання ним законної сили добровільно не виконується боржником, то громадянину, на користь якого ухвалено таке рішення, необхідно:

1) звернутись до суду, який ухвалив рішення, щоб останній видав виконавчий документ (виконавчий лист, судовий наказ чи ухвалу з відміткою про набрання законної сили);

2) звернутися до державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення, додавши до такої заяви отриманий у суді виконавчий документ.

Але. варто пам’ятати, що для реалізації такого права законодавством визначені конкретні терміни.

Так, за загальним правилом пред’явити до примусового виконання виконавчий документ можна протягом року з дня набрання судовим рішенням законної сили або з дня його ухвалення у випадку, коли рішення підлягає негайному виконанню (наприклад, про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць). Якщо ж судом було встановлено термін для відстрочки чи розстрочки виконання, пред’явити виконавчий лист можна протягом року після закінчення такого строку.

Із загального правила є виняток, відповідно до якого строк пред’явлення до виконання виконавчого листа в один рік не поширюється на рішення про стягнення періодичних платежів, які підлягають пред’явленню в ДВС протягом усього періоду, на який вони встановлені (про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров»я, про відшкодування шкоди у зв’язку з втратою годувальника тощо).

Пропуск вищезазначених строків без поважних причин загрожує тим, що в суді Вам відмовлять у видачі виконавчого документа, а якщо Ви його отримали, але вчасно не пред’явили, то державний виконавець відмовить у відкритті провадження.

Отримавши такі відмови Вам знову потрібно буде звертатись до суду, писати заяву про поновлення пропущеного строку на пред’явлення виконавчого документа до виконання. У такій заяві обов’язково потрібно вказувати причини пропуску, які повинні бути поважними, інакше суд відмовить у задоволенні ваших вимог. Слід зазначити, що довести в суді, що у вас була вагома, поважна причина не зробити цього протягом визначеного законом строку, і тепер ви потребуєте поновлення такого строку - вкрай проблематично. При цьому, необізнаність громадянина про вимоги законодавства, не є поважною причиною пропуску строку і підставою для його поновлення.

Таким чином, для того, щоб всі зусилля і витрати, які були потрібні Вам для доведення правової позиції і отримання справедливого рішення суду, не виявились марними, рекомендуємо не допускати подібних ситуацій, дотримуватися процесуальних приписів та своєчасно отримувати виконавчі документи в суді та пред’являти їх для примусового виконання до органів державної виконавчої служби.